VR-тренування проти відео-тренування: когнітивно-рухові ефекти
RCT (55 дорослих) показав, що 8-тижневе VR-тренування дало більші покращення когнітивних функцій і моторики ніж видео-тренування, особливо в Stroop-тесті та Trail Making.
Кожне дослідження отримує оцінку від 1 до 10 за надійністю висновків. На неї впливають:
Оцінку формує AI на основі метаданих публікації. Це орієнтир, не вирок — навіть 6/10 може містити важливий результат, а 9/10 не звільняє від критичного читання. Усі джерела підписані: натисніть «Читати дослідження →» щоб перевірити самостійно.
Herden, M, Grosprêtre, S, Eon, P, et al.
RCT (55 дорослих) показав, що 8-тижневе VR-тренування дало більші покращення когнітивних функцій і моторики ніж видео-тренування, особливо в Stroop-тесті та Trail Making.
Juett, LA, van der Wolf-Ong, J, Gyamfi, PA, et al.
RCT, що порівнює ефективність регідратації 100% фруктового соку, спортивного напою та води після навантаження, з контролем об'єму води.
Serpell, BG, Cook, CJ
Оглядова робота розглядає кортизол та тестостерон як біомаркери стресу і готовності, підкреслюючи індивідуальність відповіді залежно від статі та тренованості.
Knowlden, AP
Національне дослідження показало, що короткий сон, недостатня фізична активність, відсутність занять спортом та історія сотрясінь мозку пов'язані зі значно більшим ризиком когнітивних труднощів у підлітків.
Han, HJ, Lee, HJ, Kim, TH, et al.
Проспективне дослідження 3457 вагітних показало: силові вправи до вагітності знижували ризик дієтно-контрольованого гестаційного діабету на 51%, але не інсулін-залежного.
Chen, MH, Zhang, MC, Yang, H, et al.
Огляд показує, що сигнальний шлях cGAS-STING активується при гіпертонії, ішемічній хворобі серця і гіпертрофії міокарда, а фізичні вправи регулюють цей шлях і покращують серцево-судинне здоров'я.
Onyeonu, BA, Kalu, FC, Igbokwe, KC, et al.
Систематичний огляд та мета-аналіз 11 досліджень показав скромне, але значиме покращення показників жиру в тілі й підтримання нормальної ваги в дітей та підлітків після багатокомпонентних втручань з фізактивності й нутриції в африканських школах.
Аналіз того, як час добової активності впливає на результати силового тренування та контроль ваги.
Xie, CQ, Xie, FF, Cui, JH, et al.
Мета-аналіз 27 спостережливих досліджень показав, що помірна фізична активність знижує ризик безсоння на 7%, тоді як з інтенсивна активність не впливає значуще; професійна активність може підвищувати ризик.
Gutierrez-Colina, AM, Neiser, A, Aichele, S, et al.
Протокол дослідження EMA для вивчення зв'язку між когнітивними функціями, стресом та фізичною активністю у профілактиці діабету 2-го типу.
Ivanov, DG, Peev, P
Cross-sectional дослідження показало дисбалянс сили та асиметрію в стрибках у елітних болгарських жінок-футболісток, виявивши потребу в профілактиці травм.
Schouten, M, Costamagna, D, Ramaekers, M, et al.
Double-blind дослідження показало, що PEA-補充 (Levagen+) змінює профіль біоактивних ліпідів у м'язах після пошкоджувального тренування, сприяючи відновленню.
Visser, Y. F., Bramson, B., Medendorp, W. P., et al.
Дослідження показує, що стрес поліпшує моторну підготовку через селективну модуляцію довголатентних рефлексів розтягування, що впливає на якість сенсомоторних рішень.
Vakhrusheva, A., Nedorubov, A., Leshko, V., et al.
Комбінація плазмідної VEGF-A165 і AAV-фолістатину в трансгенних мишей збільшила м'язову масу на 17,6% з одночасним подвоєнням щільності капілярів — перспективний підхід для лікування саркопенії.
Оглядова стаття про взаємозв'язок між силовим тренуванням та гормональним балансом.
Рекомендації щодо найкращого співвідношення кардіоваскулярних та силових тренувань для максимальних результатів.
Після 8 тижнів аеробних та силових тренувань жінки з найбільшим прискоренням старіння клітин зменшили його на 1,4 року, що виявлено в паттернах метилювання ДНК крові.
Fukumoto, Y
Огляд показує, як резистентне тренування та кардіоліпідна реабілітація відновлюють м'язову силу й функціональність у кардіопацієнтів із саркопенією.
Li, Y, Chen, Q, Chen, H, et al.
Систематичний огляд 13 досліджень щодо передопераційної оптимізації фізичного, харчового та психологічного статусу перед простатектомією, включаючи тренування м'язів тазового дна, аеробні та силові вправи.
Morad, S, Pangilinan, HK
Розроблено легкий 3D-друкований наколінник для незалежного тренування м'язів розгиначів і згиначів коліна у людей з обмеженою рухливістю, з високою задоволеністю користувачів щодо безпеки та ефективності.
Peter, U. P., Bodizs, R.
Велике дослідження показує, що анкети про звичайний сон дають менш точні оцінки, ніж щоденні дневники та EEG; депресивні симптоми, дрімання та особистісні риси пов'язані зі збільшенням розбіжностей.
Birnie, M. T., Taniguchi, L., Harvey, L. M., et al.
Дослідження розкриває нові механізми, як стрес у дитинстві викликає ангедонію через рецептори кортикотропін-рилізинг гормону; CRHR2 активація може виступати новою мішенню для лікування стресу та депресії.
Mavili, C, Yilmaz, E, Celik, H, et al.
Дослідження виявило різниці в функції розтягу-скорочення, силових якостях і силово-часових показниках у баскетболістів з різною швидкістю криволінійного спринту, визначено ключові метрики.
Chen, B, Liu, X, Sun, R, et al.
Огляд механізмів, як тренування посилює ендотеліальну функцію через регуляцію редокс-гомеостазу, запобігаючи кардіоваскулярним захворюванням.
Regan, CP, Dickmeyer, A, O'Hara, R, et al.
РКТ порівнює ефективність психотерапії на ходу (outdoors) з традиційною (indoors) у лікуванні депресії у чоловіків, оцінюючи психічний дистрес, якість життя та ризик суїцидальності.
Дослідження показує, що силові тренування ефективніше за ходьбу для профілактики деменції в людей старшого віку, розкриваючи зв'язок між резистивним тренуванням і нейропротекцією.
Nishioka, T, Yamaguchi, S, Yoshikawa, A, et al.
Дослідження визначило оптимальне парування навантажень (100% та 240-300% ваги тіла) для точного оцінювання force-velocity відносин у горизонтальному тиску ногами, ключове для програмування силових тренувань.
Park, C, Dietrich, MS, Larsen, B, et al.
Два RCT показали, що програма зменшення сидячого часу з використанням фітнес-трекера і персоналізованих смс-порад ефективна для людей із коронарною хворобою та діабетом 2-го типу.
Ramezani, F, Saki, F, Zoghi Paydar, MR
Протокол RCT оцінює восьмитижневе спеціалізоване нейромuscular-когнітивне тренування для зменшення факторів ризику ACL-травми у жінок з динамічним вальгусом коліна.
Melhorn, SJ, Valencia, AP, Schenk, JM, et al.
Дослідження вивчає метаболічні, апетитивні та неврологічні адаптації під час самовільного припинення схуднення у людей з ожирінням в реальних умовах життя.
Hermans, F, Arents, E, Blondeel, A, et al.
Дослідження показало, що збільшення фізичної активності протягом 6 місяців коачингу пов'язане з покращенням серцевої автономної функції у пацієнтів з ХОЗЛ, вимірюваної через варіабельність серцевого ритму й відновлення ЧСС.
Hille, M., Wenger, E., Papadaki, E., et al.
Дослідження з функціональної МРТ показує, що дорослі краще засвоюють рухові послідовності через більшу активацію первинної моторної кори та стабільність нейронних паттернів порівняно з дітьми.
Ogino, S., Kizuka, T., Ono, S.
Дослідження показує, що досвідчені спортсменки гнучче адаптують головно-очні рухи до вимог завдання порівняно з новичками.
Практичні рекомендації щодо інтеграції силового тренування в програму підготовки бігунів на 5 км для підвищення продуктивності.
Gutsch, SB, McChesney, RT, Brinkmann, TN, et al.
Експериментальне дослідження показує, що техніка offset analgesia (послідовна зміна інтенсивності) зменшує біль під час ізометричних вправ і покращує ставлення до тренування.
Martin, JA, Welte, L, Knurr, KA, et al.
Дослідження виявило, що м'язи з різними важелями інерції послідовно включаються під час відштовхування, забезпечуючи оптимальне генерування потужності при ходьбі.
Li, C, Shangguan, Y, Zhong, Z, et al.
Мета-аналіз 25 RCT-досліджень підтвердив, що активні перерви на уроках поліпшують увагу та гальмування у дітей.
Sharvin, B. L., Tofani, G. S. S., Lawless, J. A., et al.
Антибіотики, що порушують мікробіом, підвищують мотивацію до отримання наград, підвищують запальні маркери й змінюють експресію генів синаптичної пластичності. Дослідження показує зв'язок між мікробіомом, мотивацією та когнітивними функціями.
Dreher, M, Terterov, A, Feistner, O, et al.
Дослідження показало, що ритмічна синхронізація та аудіо-мотивація зменшують сприйняту втому та впливають на біомеханіку бігу.
Wang, Y., Burgeno, L., Cerpa, J. C., et al.
Дослідження розкриває як дофамін у дорсолатеральному стріатумі несе окремі сигнали про передбачену нагороду та передбачену дію, підтримуючи навичку й ціннісне навчання.
Acklin, K., Neupane, P., Halder, N., et al.
Дослідження показує, що дієтичні вуглеводи регулюють сон на всіх етапах життя через консервовану пептидергічну сигналізацію, незалежно від анатомії циркадного ритму.
Choi, J., Carmichael, J. E., Williams, S., et al.
Нові та тривожні переживання по-різному реорганізуються під час REM-сну: новизна посилює послідовну реактивацію, тривога — частоту збирання нейронів.
Heise, K.-F., Finetto, P., McConnell, P. A., et al.
Дослідження показує, що люди після інсульту зберігають здатність до моторного навчання; fMRI виявив залучення мозочка, премоторної кори й стріатуму.
Elsahoryi, NA, Milhem, F
Пілот-дослідження показало, що культурно адаптовані SMS-повідомлення суттєво покращили знання та ставлення до питань харчування, фізактивності й профілактики неінфекційних хвороб у 79 старших дорослих.
Дослідження показує, що короткі сеанси силового тренування (4 хвилини на день) значно покращують фізичну форму і силу у людей похилого віку.
Salgueiro, D, Martins, M, Scherrer, G, et al.
Дослідження метаболітів крові показало, що високе та низьке навантаження при силовому тренуванні індукують різні метаболічні адаптації в амінокислотному метаболізмі.
Sonsalla, M. M., Cole, M., Johnson, M., et al.
Дослідження показує, що у самиць реакція на низькобілкову дієту залежить від типу вуглеводів (сахароза, глюкоза, фруктоза), тоді як у самців фрукتوза надає найбільший метаболічний ефект незалежно від білків.
Наукові дані про вищу ефективність інтервального спринтерського тренування порівняно зі стійким кардіо для розвитку витривалості.
Тренування не є потужним засобом для швидкого схуднення, але відіграє важливу роль у запобіганню повернення втраченої ваги через збереження м'язів, підтримку метаболізму та регуляцію апетиту.
Бактерія Roseburia inulinivorans пов'язана зі збільшенням м'язової сили: у старших людей з нею хватка була на 29% сильніша, миші набули на 30% більше сили та розвили більші швидкі м'язові волокна.
Mozafari, S, Ataei-Goujani, H, Behgam, N, et al.
Національне дослідження з 3042 дорослих виявило, що підвищення Composite Lifestyle Index (фізактивність, дієта, тютюн, алкоголь) асоціюється зі зниженням рівня глюкози та HbA1c при діабеті типу 2.
Yang, C, Huang, M, Zhou, H, et al.
8-тижневе RCT у 40 чоловіків показало, що поєднання силового тренування з 0,4 мг фолієвої кислоти щодня забезпечує найбільше збільшення кісткової маси м'язів (+4,79 кг) та зниження гомоцистеїну порівняно з окремими втручаннями.
Pentikäinen, H, Strömmer, S, Caraker, D, et al.
РКД порівнює ефективність AI-коучингу з носимим пристроєм для помірних тренувань проти HIIT-групи у зниженні артеріальної жорсткості (cfPWV) та покращенні VO2max у малорухомих дорослих 30-65 років.
Дослідження можливості та прийняття інтервенції Beyond the 80 — програми на основі фізактивності, харчування та здорових звичок для дівчат шкільного віку та їхніх сімей.
Kanlayawut, O, Maphong, R, Wongpipit, W, et al.
12-тижневе РКД у 34 дорослих (60–75 років) порівняло силове тренування з додаванням стратегій самоефективності. Обидві групи поліпшили фізичну функцію, але психологічні бар'єри потребують уваги для стійкості.
Puskasova, K, Jiravska-Godula, B, Samiec, J, et al.
Дослідження показало, що відношення талія-до-зросту є найсильнішим предиктором реакції артеріального тиску під час тренувань і може передбачити ризик гіпертонії та кардіоваскулярних подій.
Zhou, L, Wang, R, Zhang, Y, et al.
РКТ показує, що ішемічна прекондиціонування перед комплексним тренуванням збільшує силові показники й спринт-тесто через 6 годин у опірних атлетів.
Nazaroff, B. M., Mitchell, E. R., Pearcey, G.
Дослідження показує, що ритмічна активність руки (кісткове педалювання) змінює збудливість мотонейронів в ногах, впливаючи на нейромодуляцію. Це свідчить про системні ефекти фізичної активності.
Довгострокове епідеміологічне дослідження показало, що систематичне силове тренування 90-120 хвилин на тиждень асоціюється з 27% зниженням смертності від неврологічних хвороб без додаткової користі при збільшенні обсягу.
Дослідження виявило оптимальну формулу силових тренувань для збільшення тривалості життя та поліпшення здоров'я дорослих.
Прогресія остеоартриту коліна контролюється тренуванням, зміцненням м'язів ніг, здоровою дієтою та помірним зниженням ваги, які значно зменшують навантаження на суглоб.
Дослідження демонструє зв'язок між певним видом фізичної активності під час вагітності та зниженням ризику діабету.
Розроблена та апробована концепція управління синтетичними даними моніторингу для об'єктивної оцінки ризику травм спортсменів з урахуванням приватності та якості даних.
Nikolaidis, M. G., Paschalis, V., Margaritelis, N. V.
Розроблена перша кількісна модель розрахунку енергетичної вартості м'язового росту: від синтезу білку до фізіологічної депозиції та підтримання. Центральна оцінка — 14,57 МДж/кг (3481 ккал/кг) м'язової маси.
Sabaghypour, S., Oprea, L., Powanwe, A. S., et al.
Дослідження показує, що фазово-зв'язана слухова стимуляція посилює сповільнені осциляції та веретена сну у людей 60+ років, покращуючи зв'язок між активністю веретен і покращенням пам'яті під час сну.
Wang, L., Curran, G. L., Gali, C. C., et al.
Дослідження показує, що інсулінорезистентність при метаболічному синдромі порушує транспортування А-бета та глюкози в мозок, пов'язуючи ожиріння з патологією Альцгеймера.
Zhou, J., Harper, R. M., Papaneri, A. B., et al.
Дослідження показує, як дофамін на мікросекундному рівні модулює активність стріатума та контролює локомоцію і рухові стани. Результати пояснюють механізм впливу нейромедіаторів на управління рухом.
Масштабне дослідження 147 тисяч людей виявило, що 90–120 хвилин силового тренування на тиждень пов'язані з найнижчим ризиком передчасної смерті, а більше 2 годин на тиждень користі не дає.
Дослідження показує, що силові тренування пов'язані зі зниженням ризику розвитку цукрового діабету 2-го типу.
Дослідження показує зв'язок між силовим тренуванням під час вагітності та зниженням ризику гестаційного діабету.
Дослідження показує, що силові тренування під час вагітності можуть зменшити ризик розвитку гестаційного діабету.
Обговорення потенційного впливу силового тренування на профілактику діабету під час вагітності.
Дослідження підтверджує, що силові тренування під час вагітності можуть знизити ризик розвитку гестаційного діабету.
Razazpour, F, Golkar, A, Heidari, M, et al.
Комплексний огляд механізмів, як аеробні вправи через BDNF, irisin та neurogenesis посилюють пам'ять і обсяг гіпокампа.
Bastos, MF, Longo, PL, Furtado, GE, et al.
RCT: комбінація протеїну, синбіотика та силових вправ у літніх чоловіків з T2DM покращила силу, знизила інсулінрезистентність та окисний стрес.
Xu, P, Zhao, L, Tan, C, et al.
Дослідження гострого впливу присідань з різною амплітудою руху та кількістю повторень на висоту контрруху у тренованих атлетів.
Grasdalsmoen, M, Johannsson, E, Hysing, M, et al.
Перспективне дослідження 53k норвезьких студентів, що доводить: регулярна фізактивність знижує ризик депресії та тривожності на 15%.
Wu, H, Brooke-Wavell, K, Stevinson, C, et al.
Дослідження показує, що силове тренування та розтяжка пов'язані з вищим ризиком травм під час бігу, а тренування під керівництвом тренера — з нижчим ризиком.
Serin, E., Emurla, E., Baertl, C., et al.
Дослідження 339 здорових осіб показує, що більші кортизольні відповіді на стрес асоціюються з низькою функціональною поєднаністю в розподіленій мережі, яка передбачує індивідуальні стресові реакції.
Швейцарське дослідження показує, що персоналізовані програми вправ дають кращі результати при болях в спині, ніж стандартизовані підходи.
Огляд змін фізичних здібностей під час старіння та конкретні стратегії тренування для збереження сили, балансу і координації.
Hu, Q, Sun, S, Zhu, J, et al.
Bayesian network мета-аналіз 6 баз даних порівнює ефективність 4 типів цифрових тренування (VR, екзергейми, дистанційні) для глобальної когніції, виконавчих функцій та пам'яті у людей 60+.
Coyle-Asbil, HJ, Osojnicki, K, Buck, C, et al.
Удосконалено моделі для прогнозування енергетичних витрат у дітей 3–6 років на основі акселерометрії та вимірювання метаболізму; порівняно оцінки часу в різних інтенсивностях активності.
Vaughan, D., Wood, N., Seaborne, R. A. E.
Дослідження показало, що старіння асоціюється зі зниженням числа копій рибосомної ДНК та змінами її метилування в м'язовій тканині, що відрізняє його від інших форм фізіологічного стресу.
Daou, HN, Watt, NT, Gad, SA, et al.
Виявлено, що мієокін L-BAIBA, виділяється м'язами під час фізичних навантажень, регулює м'язову адаптацію та спортивну продуктивність через PPARδ. Рівні L-BAIBA в плазмі корелюють з аеробною витривалістю та зростають при тренуваннях.
Дослідження клінічної можливості використання телероботизованого ультразвуку для діагностики гострих розривів ахіллового сухожилля та икроніжного м'яза у спортсменів.
Yao, Y., Ning, Z., Yang, D., et al.
Дослідження розкриває механізм сонливості, розділяючи її на две компоненти: інтенсивність гомеостатичного тиску та циркадну фазу. Результати пояснюють, чому креатин та кофеїн діють по-різному, і мають практичне значення для оптимізації сну й відновлення.
16-тижневе дослідження показало, що низькожирна веган-дієта (фрукти, овочі, зерна, бобові) дозволяє скинути вагу без підрахунку калорій: люди спонтанно з'їдали на 357 калорій менше щодня при такому ж обсязі їжі.
Дослідження підтверджує, що силові тренування для жінок старшого віку покращують композицію тіла, м'язову силу та функціональну мобільність.
Дослідження розглядає потенціал екзогенного кетозу для пом'якшення впливу гіпоксії та посилення адаптації до вправ на висоті через механізми м'язової реакції.
Дослідження показало, що HICT у комбінації зі сном та дієтою (TRE або середземноморська) покращує кардіометаболічне здоров'я, якість сну та виконавчі функції.
Дослідження показує, що активна дорога на роботу (ходіння або велосипед) зменшує ризик серцево-судинних захворювань, найпоширенішої причини смертності.
Мета-аналіз з акселерометричними даними про оптимальні рівні MVPA та VO2max для профілактики серцево-судинних захворювань.
Глобальний консорціум для покращення вимірювання фізичної активності, сидячого способу життя та сну у наукових дослідженнях здоров'я.
Великомасштабне прагматичне дослідження ефективності коротких рухових пауз у зменшенні негативного впливу сидячого способу життя.
Дослідження ролі легкої фізичної активності в щоденному житті як невикористаного фактора для профілактики хронічних хвороб.
Дослідження недостатності впровадження фізичної активності та вправ як лікувальних методів в клінічну практику й необхідність їх популяризації.
Shahidi, SH, Can, R, Paça, FM, et al.
RCT на 12 тренованих бігунів порівняв витрати кисню й енергії: біг на дорозі мав на 3,5% вищу економічність та на 3,6% вищі енергетичні витрати на різних інтенсивностях порівняно з біжнею з 1% нахилом.
Liu, J, Chang, YH, Noceti-DeWit, L, et al.
Дослідження на 132 волейболістах показало зв'язок між структурою сухожилля та рухливістю: більша рухливість в лодижці та кульшовому суглобі асоціюється з кращою організацією колагену в дистальному сегменті сухожилля, низька рухливість підвищує ризик тендинопатії.
Yan, Y, Ye, Q, Dong, J, et al.
Дослідження показало, що mindfulness exercise під час фізичної активності позитивно впливає на ментальне здоров'я у старших людей, опосередковано через підвищення самоефективності та регуляцію емоцій.
Tharpe-Carter, MA, Sint Jago, SC, Dodds, FT, et al.
Дослідження показало, що VO2max опосередковує зв'язок між соціальною депривацією та артеріальною жорсткістю у постменопаузальних жінок, підкреслюючи роль фізичної активності у кардіоваскулярному захисті.
Уникання руху погіршує остеоартрит, тоді як фізична активність живить хрящ та зміцнює захисні м'язи. Низькоударні вправи (плавання, велосипед, тай-чи, йога) покращують баланс, мобільність та знижують біль.
З віком організм жертвує ефективністю ходьби заради стабільності: літні люди більше напружують гомілковий суглоб для запобігання падінням, що змушує м'язи працювати більше при менших прогресу. Вправи на баланс, координацію та силу гомілки допомагають зберегти мобільність.
RCT дослідив вплив інтенсивності тренування на фітнес та запальні маркери (цитокіни) у молодих дорослих за 6 тижнів. Обидві інтенсивності поліпшили VO2peak, але суттєво не вплинули на рівні циркулюючих цитокінів.
Liang, Z, Du, S, Zhao, S, et al.
Мета-аналіз UK Biobank (17 088 осіб) показав нелінійний зв'язок: виконання 150 хв/тиж MVPA дає 8-9% зниження ризику, тоді як 30% зниження ризику вимагає 560-610 хв/тиждень з урахуванням кардіореспіраторної витривалості.
Whitaker, K, Crisp, A, Gallagher, J, et al.
Дослідження 500 вагітних показало, що оптимальна комбінація помірної активності, легкої активності, сидячого часу та сну (5,9 год сидячого часу, 7,9 год сну) пов'язана з найменшим ризиком прееклампсії та гестаційної гіпертензії.
Diaz, KM, Murdock, ME, Serafini, MA, et al.
Великомасштабне дослідження (19 тис. осіб) показало, що 5-хвилинні перерви на ходьбу кожні 30-120 хв знижують втому, негативний афект та підвищують позитивний афект; максимальний ефект при перервах кожні 30-60 хв.
O'Driscoll, J, Parry-Williams, G, Moser, J, et al.
Дослідження 198 чоловіків-ендоранців виявило, що 39% мають прихову гіпертензію та 47% демонструють гіпертензивну реакцію на навантаження; обидва фактори значно пов'язані з коронарним атеросклерозом.
Дослідження показує, що 90 хвилин силового тренування на тиждень зменшує ризик серцево-судинної смерті на 19% у дорослих.
Дослідження показує, що 90 хвилин силових тренувань на тиждень зменшує ризик смертельних серцево-судинних подій на 19%.
Аналіз тренувального тренду показує, що силові тренування замість схуднення стають пріоритетом для любителів фітнесу.
Zhang, Q, Zhang, Z, Ren, C, et al.
Систематичний огляд механізмів, як довгі некодуючі РНК опосередковують мышечні адаптації, покращення серцево-судинної системи та захист від дегенеративних хвороб під час фізичної активності.
Dong, X, Xiao, J, Bai, M, et al.
Проспективне дослідження на 23,385 учасниках показало, що кожен рік достатньої фізактивності знижує ризик когнітивної слабості на 25%, і цей ефект особливо сильний у людей з важким дитинством.
Дослідники виявили, що гормон стресу CRH допомагає клітинам-попередникам міеліну швидко відновлювати захисну ізоляцію нервів після ушкодження мозку та впливає на розвиток мозку й товщину міеліну.
Скопінг-огляд кількості, обсягу та фокусу досліджень жіночого здоров'я в різних кодах футболу, включаючи спортивну медицину, тему продуктивності та домени жіночого здоров'я.
Якісне дослідження про те, як тренери розуміють, впроваджують техніку захвату в регбі; техніка захвату становить до 79% травм у матчах канадських дівчат.
Watanabe, K, Inoue, A, Sakuraya, A, et al.
РКД показує, що смартфон-app із пасивним моніторингом фізактивності зменшує психологічний стрес серед здорових робітників за 6 місяців.
Ding, S, Hu, X, Liu, J
Аналіз NHANES (10,387 учасників) показав, що поєднання достатньої фізактивності та харчування з живими мікробами (ферментовані продукти) знижує ризик НАЖБП, частково опосередковано через індекс TyG.
Röhr, W, Simon, R, Kirschke, S, et al.
Дослідження показує, що 1-хвилинний тест приситання викликає значне підвищення лактату й імунну активацію, служачи корисним стандартизованим тестом для оцінки фізіологічної стресу.
Sigcha, L, Swenne, A, Hayes, G, et al.
Розроблено моделі машинного навчання для класифікації фізичної активності (сидіння, стояння, ходіння, біг, спорт, велосипед, лежання) та інтенсивності навантаження за допомогою двох носимих акселерометрів на вільному дихому протягом 9 днів.
Prajapati, SK, Brooks, LC, Farina, EM, et al.
Експеримент показав, що прототипи кросівок зі змінним амортизуванням та жорсткістю дають 1,7% скорочення часу 130-метрового спринту, більшу силу та коротші контакти з землею порівняно з традиційними шипами.
Ward, NA, Reid-McCann, R, Logan, D, et al.
RCT 105 людей віком 67+ років показав, що поєднання білокозбагаченої дієти та вправ покращує харчовий статус і когнітивні функції за 6 місяців.
Domić, J, Grootswagers, P, Pinckaers, PJ, et al.
12-тижневий RCT 72 осіб 65+ років: веган-дієта без вправ знизила протеїн на 28 г/день і м'язову масу; додавання силових тренувань це компенсувало.
Дослідження про те, яка звичка силового тренування найбільше допомагає зберегти м'язову масу та силу в похилому віці.
Дослідження показує, як зниження дозвіленої висоти захвату з нижче пахви на нижче груді впливає на поведінку, події матчу, частоту травм та сотрусінь у дівочому регбі.
Fuentes Diaz, MF, Sibley, KM, Ugwuegbulem, COT, et al.
Дослідження оцінює сприйняття та прийняття програми балансного тренування для профілактики падінь серед дорослих від 50 років.
Meneses-Echavez, JF, Chavez Guapo, N, Loaiza-Betancur, AF, et al.
Кокрейнівський системний огляд ефективності програм фізичної активності різної інтенсивності та тривалості для зниження маси тіла в підлітків із ожирінням.
Kogelman, L. J. A., Westergaard, D., Banasik, K., et al.
Аналіз зв'язку між фактичною тривалістю фаз менструального циклу та інтенсивністю фізичних, психічних і поведінкових симптомів у жінок.
Rao, A. A., Dresler, M., Rebollo, I., et al.
Синхронне дослідження показує, що активність шлунка узгоджується з мозковими ритмами під час сну і пов'язана з якістю сну та пам'яттю.
Lin, Y, Chen, T, Lin, H, et al.
RCT на 252 пацієнтах показує, що ізокінетичне тренування м'язів, комбіноване з ранніми функціональними вправами (з 4-го тижня), покращує функцію суглоба, ROM і силу порівняно з самими функціональними вправами.
Olsen, L, Botella, J, Barrows, D, et al.
Мультикогортне дослідження інтенсивних спринтерських (SIE) та помірних вправ (MIE) показало, що інтенсивність вправ диференційовано впливає на плазмовий протеом і метаболом, зокрема змінює секрецію м'язів і адипоцитів. Виявлено специфічні білки, пов'язані з кардіометаболічним здоров'ям, залежні від інтенсивності.
Оновлена консенсус-декларація МОК включає систематичний огляд литератури, Delphi методологію та практичні рекомендації щодо ідентифікації і управління психічними проблемами у спортсменів.
Метааналіз порівнює поширеність депресивних симптомів між спортсменами еліти та не-спортсменами, показуючи вищу чи рівну поширеність серед атлетів.
Систематичний огляд досліджує взаємозв'язок між симптомами ментального здоров'я та травмами у елітних атлетів — як ментальні проблеми передують травмам, так і травми впливають на психічне здоров'я.
Оновлена декларація МОК від 2019 року переформатувала підхід до ментального здоров'я в елітному спорті і спровокувала створення робочої групи та стандартизованих протоколів скринінгу в олімпійському русі.
Розглядаються многорівневі втручання щодо профілактики, ранньої діагностики та управління ментальним здоров'ям у спортсменів еліти та тренерів.
Огляд розповсюдження ПТСР та пов'язаних з травмою психічних розладів у спортсменів еліти, їх скритих проявів і впливу на результативність.
Аналіз трьохліття досліджень ментального здоров'я в елітному спорті та визначення ключових напрямків подальших досліджень на основі МОК консенсусу.
Статті розповідає про конкретні обсяги та частоту силових тренувань, що асоціюються з довголіттям.
Дослідження показує, що силові вправи активізують гормон, який позитивно впливає на функцію мозку та когнітивні здібності.
Reardon, CL, Gouttebarge, V, Kroshus-Havril, E, et al.
Оновлене консенсус-положення MOK про поширеність психічних розладів у елітних спортсменів, рекомендації щодо скринінгу, лікування та модифікації участі у спорті.
Herrera-Amante, CA, Yáñez-Sepúlveda, R, Báez-San Martín, E, et al.
Дослідження показало, що традиційні рівняння переоцінюють спокійний метаболізм на 8-36% у професійних футболістів; модель машинного навчання була точнішою.
Kim, HG, Friesen, A, Altman-Singles, AR
Батьки, які бігали з коляскою, мали на 37% нижчий рівень травм на 1000 км (0,19 проти 0,42 на 1000 км) порівняно з тими, хто бігав без коляски.
Gouttebarge, V, Bindra, A, Blauwet, C, et al.
Опис розробки нового скринінг-інструменту IOC SMHAT2 для виявлення психічних розладів у елітних спортсменів (16+ років) через триступеневий підхід.
Gorczynski, P, Bilgoe, SC, Gouttebarge, V, et al.
Мета-аналіз 10 досліджень (4155 осіб) показав, що поширеність депресивних симптомів у спортсменів високого рівня не відрізняється від звичайної популяції, як у чоловіків, так і у жінок.
Zhou, J., Ushiyama, J.
Дослідження показує, як індивідуально варіює модуляція β-діапазону сенсомоторного ритму під час утримання сили та як це пов'язано з кортикомускульною когерентністю, що відображає індивідуальні стратегії моторного контролю.
Mendes-Netto, RS, de Carvalho, FG, de Souza, AC, et al.
Порівняння веганів на низькопротеїновій дієті (0.98 г/кг) і всеїдів (2.14 г/кг) показало: схожа динаміка маркерів пошкодження (CK, LDH), але значно більшої затримана болю в м'язах у веганів.
Kleis, RR, Tinsley Kubala, JE, Dlugonski, D, et al.
Якісне дослідження 45 молодих людей після ACLR виявило, що мотивація, впевненість, компетентність й освіта є ключовими для повернення до регулярної фізактивності.
Дослідження показує, що комбінація кардіо та силових тренувань зменшує ризик діабету 2-го типу.
Дослідження підтверджує роль силових тренувань у профілактиці хронічних захворювань, включаючи серцево-судинні, обмінні та інші функціональні розлади.
Lee, CXY, Crossman, AJ, Kedgley, AE
EMG-дослідження з 18 учасниками кількісно оцінило вплив варіацій техніки (високий/низький гриф, широка/вузька стійка, вага 50% vs 80% 1RM) на активацію конкретних м'язів ніг.
Chun, J, Liu, Y, Kibler, GL, et al.
RCT на 64 учасниках (45–65 років) показав, що креатин 10 г/день протягом 12 тижнів збільшував м'язову масу, силу, поліпшував ліпідний профіль, HbA1c і когнітивні функції, як з тренуванням, так і без нього.
Snape, D, Wainwright, B, Parsons, IT, et al.
RCT з 14 спортсменами показав, що 5-денна теплова акліматизація знижує ЧСС в спокої, підвищує плазму та потовидіння, але не змінює маркери стресу нирок.
Kose, J, Bouchan, J, Fezeu, LK, et al.
Дослідження WEALTH виявило мультиповедінкові кластери (сидячий спосіб, активність, сон, харчування) та їхні асоціації з якістю життя, благополуччям і силою.
Le Gac, B., Mukunku Katuvuidi, E. M., Noriega de la Colina, A., et al.
Плазмові цитокіни IL-23, IL-17A пов'язані з рівнем артеріального тиску; антигіпертензивна терапія знижує IL-17A.
Wei, Q, Wang, L, Yang, C, et al.
Крос-секційне дослідження 16,292 студентів виявило нелінійні зв'язки між ІМТ та фізичною формою, причому нормальна вага асоціюється з найвищою фізичною підготовленістю.
Karl, JP, Fagnant, HS, Carrigan, CT, et al.
RCT показала, що збільшення буттирату та ацетату через спеціалізований крохмаль покращує цілісність кишечника під час вправ, але не впливає на м'язовий глікоген або аеробну витривалість.
Дослідження виявляє, що певний вид фізичної активності суттєво вищим чином покращує якість сну.
Дослідження встановлює оптимальний обсяг силового тренування для зменшення смертності й підвищення довголіття.
90–120 хвилин силових тренувань на тиждень знижують ризик передчасної смерті на 13%, особливо від серцево-судинних та неврологічних захворювань. Комбінація силових тренувань з аеробними вправами зменшує загальний ризик смерті на 45%.
Zhang, W, Mei, J, Li, X, et al.
Мета-аналіз 34 РКТ виявив, що помірна інтенсивність 3 рази на тиждень найефективніша для більшості ділянок кісток, а висока інтенсивність 2 рази на тиждень оптимальна для загальної щільності кісток.
Huang, H, Chen, Z, Liu, J, et al.
Дослідження 330 тисяч людей показало, що заміна 30 хвилин сидячого образу життя на фізичну активність будь-якої інтенсивності знижує ризик смертності; особливо ефективна інтенсивна активність.
Gatto, J. A., Chang, T. Y., Kanmogne, W. C., et al.
Дослідження показало, що перериваність часово обмеженого харчування спричиняє втрату жиру й підвищує рівень білків та м'язової продуктивності без втрати м'язовой маси, на відміну від обмеження калорійності.
Yu, M, Jelinek, G, Nag, N
Дослідження показало, що фізична активність, якість дієти, відмова від паління мають сильніший вплив на зменшення утоми, депресії та інвалідності в перші 5 років діагнозу розсіяного склерозу.
Kirkpatrick, CF, Petersen, KS, Kris-Etherton, PM, et al.
Огляд патофізіології гіпертригліцеридемії та доказової бази дієтичних втручань. Показано, що кардіопротекторні дієтичні паттерни ефективно знижують рівень тригліцеридів; фізична активність та втрата ваги є ключовими для управління станом.
Liu, Z, Zhou, C, Zeng, Z, et al.
РКД на 105 студентах показав, що регулярно розподілені тренування (distributed practice) більш ефективні для розвитку баскетбольних навичок, дриблінгу та самоефективності, ніж зосереджені тренування.
Chen, L, Mei, Z, Cai, C, et al.
Лонгітюдне дослідження показало, що фізична активність позитивно пов'язана з розвитком соціальних навичок у дітей з аутизмом через задоволення базових психологічних потреб.
Walter, L, Cohen, H, Sanchez, R, et al.
Крос-секційне дослідження 335 австралійських бігунів виявило, що нещодавно травовані спортсмени показують вищу тривожність, негативні реакції на біль та помилки в саморегуляції порівняно з невтравованими.
Інтенсивний семиденний медитаційний ретріт викликав помітні зміни в мозку й тілі, включаючи нейропластичність, імунітет, метаболізм та природне зменшення болю. Учасники також показали паттерни мозкової активності, подібні до психоделічних станів, але без ліків.
Lai, CC, Chow, TH, Kung, CC, et al.
Дослідження зв'язків між жорсткістю м'язів (за стрибками й стрибуванням) та ефективністю спринту; частота кроків показала найстійкіший зв'язок (r=-0.99).
Огляд мультифакторних аспектів здоров'я мозку у спортсменів, включаючи сотрясіння мозку та стратегії профілактики хронічних неврологічних захворювань.
Ulgherait, M., Sun, Y., Huang, Y., et al.
Вчені модифікували кишковий мікробіом Дрозофіли для стійкості до оксидативного стресу, що покращило стан кишечника, обмежило вікові патології та продовжило тривалість життя через ацетат.
Muniz-Pumares, D, Maunder, E, Smyth, B, et al.
Огляд показує, як аналіз великих наборів даних марафонців виявив, що атлети завершують дистанцію близько критичної швидкості, а чинники як тепло, висота і пейсування впливають на результати. Природні експерименти доповнюють лабораторні дослідження новими гіпотезами про марафонську фізіологію.
Дослідження показує, що рекомендовані 150 хвилин помірної активності тижнево дають скромний захист від серцевих нападів, тоді як 560–610 хвилин (9–10 годин швидкої ходьби, бігу чи циклізму) забезпечують значно більші переваги.
Огляд 137 наукових досліджень виявляє ключовий принцип силового тренування, найбільш релевантний для практики.
Мета-аналіз 137 RCT визначив ключне правило силового тренування, яке найбільше впливає на результати.
JOY, M. S. H., Manavbasi, I. E., Lee, K. Y., et al.
Дослідження показало, що під час фізичного тренування скорочення м'язів активують астроцити в мозку, які сприяють нейрогенезу в гіпокампусі через механічні сигнали.
Ma, QS, Chun, BO, Zhang, R
Мета-аналіз 14 RCT показує, що аеробне тренування значимо поліпшує сон у молоді (SMD=0.91), з дослідженням ефекту тривалості та віку.
Lotlikar, MS, Ayotte, B, Choi, A, et al.
Дослідження показало, що 20-хвилинні вправи та 90-хвилинна дрімота однаково ефективно захищають епізодичну пам'ять після 30 годин без сну (на 22% краще за контроль), але через різні нейральні механізми, виявлені за допомогою ЕЕГ.
Freitas, TT, Marinos, S, Koudounis, G, et al.
Комплексне дослідження динаміки вертикального стрибка (SJ, CMJ, DJ, RJ) у висок-тренованих юних баскетболістів протягом передсезонного та раннього сезонного періодів.
Guo, J, Chen, F, Chen, C, et al.
Огляд мобіль-здоров'я інтервенцій (додатки, вносимі пристрої) для підвищення фізичної активності та зниження сидячого способу життя у хворих на хронічні хвороби.
Yan, J, Sui, D, Zhong, Z, et al.
Cross-sectional аналіз NHANES показує, що дефіцит магнію пов'язаний з хронічним болем; фізична активність модифікує цей зв'язок.
García-Merino, S, Ruiz-Bravo, P, Díaz Ureña, G
Дослідження спрямоване на оцінку ефективності психоосвітньої програми на основі теорії самовизначення для підвищення мотивації до тренувань та поліпшення психологічного благополуччя серед молодих жінок.
Gehring, D, Ebner, C, Di Paolo, S, et al.
Детальний аналіз випадку повторного розриву ПСЗ у футбольниці під час зміни напрямку з когнітивним навантаженням, вивчено біомеханіку травми та фактори ризику.
Maheu, M. G., Mazur, J., Melekh, E., et al.
Дослідження показало, що гостре вправляння збільшує тривожність у самців через транзиторне системне запалення, а 8 тижнів хронічних тренувань зменшує тривожність обох статей.
Santos, VRS, Cassemiliano, G, Farche, ACS, et al.
Дослідження показало, що кожні 1000 додаткових кроків на день асоціюються зі збільшенням повторень в тесті встати-сісти на 0,31 раз, зростанням сили хвату на 0,89 кгс та скороченням часу TUG на 0,3 сек у літніх дорослих.
Narvaez, G, Gonzales, JU
Дослідження 20 осіб показало, що гостра фрагментація сну зменшує розширення брахіальної артерії і м'язовий кровотік при ритмічних握力вправах (110 vs 122 mL/min), але не впливає на гіперемічну відповідь на одиничні скорочення.
Дослідження показує, що комбінація кардіотренувань та силових тренувань найкраще зменшує ризик розвитку метаболічного синдрому.
Експертне порівняння силових тренувань та пілатесу щодо їхнього впливу на м'язовий ріст та розвиток сили.
Bertochi, GFA, Tasinafo Júnior, MF, Lima, L, et al.
Експериментальне дослідження на 35 учасниках з досвідом тренування порівнює шість видів кондиціонуючих вправ на їхній вплив на висоту контрмовного стрибка та розглядає відмінності між статями.
Mendoza, MF, Anzelmo, MA, Rojas, AA, et al.
Огляд показує, що як аеробне, так і силове тренування покращують кардіореспіраторну форму та метаболічне здоров'я при діабеті 2-го типу, ожирінні та метаболічному синдромі; HRV-керована тренування підвищує ефективність адаптації.
Дослідження змін сил в ахіловому сухожиллі та суглобових внесків протягом тривалого біжу у бігунів з ахіловою тендинопатією на етапі повернення до спорту.
Zhang, Y
Огляд механізмів, як фізичні вправи зменшують активацію NLRP3-інфламасоми та нейрозапалення через зниження ROS, модуляцію цитокінів та факторів (ірисин, метеорин-подібний білок).
Gatti, A, Vandoni, M, Cavallo, C, et al.
Дослідження виявило три фенотипи ФА за даними акселерометрії. Діти з вищою активністю мали менше жиру, більше безжирової маси, кращу інсулінову чутливість порівняно з малоактивними.
Dasgupta, P., Silva-Garcia, C. G.
Дослідження показує, що щоденне прерывисте голодування (5-18 годин) робustно подовжує тривалість життя нематод на 24-57% без впливу FUdR та антибіотиків.
Wills, L. J., Wang-Heaton, H., Polichnowski, A. J., et al.
Дослідження показало, що інгібітор PARP-1 3-AB зменшує депресивну поведінку, покращує серцево-судинну функцію та знижує нейрозапалення на моделі соціального стресу в гризунів.
Yao, C., Wu, X., Ning, Z., et al.
Математична модель показує, як вікові зміни та дефіцит орексину змінюють циркадні пороги сну, розсіюючи ніч, скорочуючи тривалість сну.
Chen, HT, Chen, CL, Lin, CF, et al.
Дослідження показало, що низькообсяг, висока повторюваність силового тренування (м'язова витривалість) збільшує рівень BDNF на 30%, що сприяє здоров'ю мозку.
Alqahtani, BS, Almalki, HA
Мета-аналіз дослідив біомеханічні показники стабільності та клінічні функції (TUG, Berg, WOMAC) у практикуючих тай-чі, хоча результати показали незначущі ефекти на медіолатеральне/передньозаднє розділення центру мас.
Jiang, L, Wu, Y
12-тижневе контрольоване дослідження на 70 баскетболістах показало, що VR-тренування покращило спритність на 7-10% та нейром'язові показники на 15-30% порівняно з традиційним тренуванням, з конкретними ефектами розміру від 0.89 до 1.34.
Xie, P, Gu, J, Huang, J
Мета-аналіз 18 РКД (670 учасників) показав, що нейром'язове тренування вірогідно покращує швидкість удару (g=0.95), стрибок у висоту (g=0.73), спритність (g=-0.89) та точність подачі (g=0.47) порівняно з контролем.
Gao, T, Yu, LH
Огляд молекулярних механізмів, за допомогою яких тренування змінює ландшафт lncRNA для кардіопротекції та сприяння судинному здоров'ю через конкурентні мережі РНК.
Callara, A. L., Bossi, F., Soepa, J., et al.
Интенсивне 13-місячне ЕЕГ-дослідження виявило стійкі паттерни мозкової активності під час концентративної та аналітичної медитації з високим дельта-тета компонентом.
Abdul Karim, R, Glasgow, G, Baker, J, et al.
Дослідження на 19 дорослих показало, що оптимальна частота кроків зменшує VO2, сприймане навантаження та покращує мотивацію до ходьби порівняно з форсованими темпами.
Semmelhack, E. A., Schacht, A.
Дослідження показує, що реакція зіниці відображає робочу нагрузку та компенсаторну регуляцію при тривалому когнітивному стресі, важливе для розуміння втоми.
Roddis, C., Didikoglu, A., Ebrahimi, A., et al.
Яскраве світло впливає на самопочуття, енергію й позитивний настрій протягом 30-240 хвилин; ефект зберігається навіть після контролю активності й сну.
Zhang, X, Zhang, X, Liu, S, et al.
РКД показав, що низьконавантажене тренування з окклюзією кровотоку на 40–80% від артеріального тиску викликає гострі нейром'язові й морфологічні зміни, порівняльні в плані відновлення.
Taghipourbibalan, H., Huijgens, S. W., Volcko, K. L., et al.
Дослідження показує, що дефіцит протеїну в дієті селективно посилює дофамінергічні реакції на протеїнове-багате їжу в ядрі акумбенса.
Paul, RW, Anton, B, Meloche, M, et al.
Систематичний огляд 17 досліджень з 4000+ гравців показав, що обмежена рухливість у внутрішній та зовнішній ротації тазостегнового суглоба пов'язана з вищим ризиком травм у бейсболістів.
Knappenberger, K, Buell, J, Wardenaar, F, et al.
Рекомендації для спортивних фахівців щодо оцінки безпеки, ефективності та законності дієтичних добавок, з наголосом на гарантію якості та освітній підхід.
Ueda, Y, Umehara, J, Ichihashi, N
Дослідження порівняло м'язову активність та крутний момент при зовнішній ротації плеча між бейсболістами з болем при киданні та здоровими гравцями, виявивши мінливі фізіологічні відповіді.
Xin, P, Jing, S, Liu, M, et al.
RCT з 20 учасниками показав, що динамічна розтяжка + обмеження кровотоку (30-70% AOP) дає більший прирост у прижимі з місця (5-6 см проти 3.5 см) без залежності від тиску.
Johansen, KR, Nes, BM, Malmo, V, et al.
Великомасштабне дослідження на 87 340 учасниках показало, що навіть низька фізична активність знижує ризик інсульту на 9%, а висока — на 18-19%, і на 22% знижує смертність, включаючи тих, хто має мерехтливу аритмію.
Bao, Y
RCT з 360 підлітками показав, що VR-підтримана фізкультура значно підвищила інтерес до вправ, кординацію, кардіо-витривалість і швидкість порівняно з традиційною ФК.
Масштабне дослідження з 147 тисячами учасників підтвердило, що регулярне силове тренування значно знижує ризик передчасної смертності та покращує довгострокове здоров'я.
Дослідження показує, що тільки 90 хвилин силового тренування на тиждень значно знижує ризик смертності від серцево-судинних захворювань, підтверджуючи ефективність регулярного силового тренування для довголіття.
Порівняння силових тренувань і пілатесу щодо здатності будувати м'язову масу з поясненнями експертів про ефективність кожного методу.
Втрата ваги — не просто питання сили волі. Мозок людини еволюційно захищає жирові запаси, сприймаючи попередню вагу як норму та посилюючи голод і апетит після дієти. Лікарські препарати типу Wegovy можуть допомогти, зменшуючи сигнали голоду.
Li, G, Li, Y
Огляд доказів того, як структурована фізична активність активує м'язово-мозкові сигнальні шляхи (BDNF, IGF-1, міокіни), поліпшує функції префронтальної кори, та знижує депресію, тривожність і ризик деменції через механізми нейровоспалення та глімфатичної очищення.
Xu, Y, Liu, Z, Li, X
Огляд механізмів, як регулярна фізична активність активує CaMKII сигналінг, що поліпшує обробку кальцію, мітохондріальну резильєнтність та захищає від ішемічно-реперфузійного ушкодження через нормалізацію окисно-відновного гомеостазу.
Lamoureux, NR, Saavedra, JM, Downer, B, et al.
Дослідження на національно репрезентативній вибірці показало, що більша фрагментованість активності пов'язана зі зниженням функціональної здатності у людей 70+ років, особливо тих, що мають вищу базову функцію.
Wang, T., Whitney, D.
Дослідження показує, що рухова система використовує статистику навколишнього середовища для оптимізації швидкості та точності руху, інтегруючи інформацію на різних часових масштабах.
Ruano, A. H., Kracaw, R. A., Cervantes, I. A., et al.
Дослідження на мишах показало, що кетогенна дієта під час вагітності спричинила порушення толерантності до глюкози у матері та помірні метаболічні зміни у потомства.
Hannon, SC, Henthorn, L, Vadher, J, et al.
Дослідження з 13C магнітно-резонансною спектроскопією показало, що приймання 60 г мальтодекстрину на HIIT спаває м'язовий гліконен на 40%, але не впливає на печінкову утилізацію. Додавання кофеїну та інших компонентів цей ефект нівелює.
Zhang, Z, Liu, C, Liu, T, et al.
8-тижневе порівняльне дослідження показало, що високоінтенсивне інтервальне перехресне тренування (HIICT) дає кращі результати у спринтерській продуктивності, стрибках і вибуховій силі порівняно з класичним тренуванням при однаковому навантаженні.
Galvão, LL, Rocha-Silva, R, Lima, LCD, et al.
Дослідження з 473 учасниками старше 60 років показує, що тривалий сидячий образ життя асоціюється з центральним ожирінням та гіпертонією, навіть у достатньо активних людей.
Mizuno, H, Nakabayashi, M, Ono, Y, et al.
DCS-NIRS дослідження показало, що попередня вправа змінює мікроваскулярні та оксигенаційні відповіді при наступному навантаженні, з відмінностями між чоловіками та жінками на 30% MVC.
Wang, X, Cao, L, Zheng, L
RCT з 30 баскетболістів порівняв часо-базовані та дистанцій-базовані повторювані спринти (7 тижнів, 3 рази на тиждень) з однаковими адаптаціями стрибків, спринту й змін напрямку.
Taheri, M, Reynoso-Sánchez, LF, Irandoust, K, et al.
Глобальне дослідження 1385 спортсменів показало, що якість сну була найстійкішим предиктором психічного здоров'я, а рухова активність мала змінний вплив залежно від рівня спорту та статі.
Iannetta, D, Laginestra, FG, Thurston, TS, et al.
RCT з блокадою нервових сигналів показав, що м'язові аференти важливі для підтримання серцево-судинної гомеостазу під час помірної інтенсивності вправ через регуляцію артеріального тиску та провідності судин.
Plaza-Florido, A, Haddad, F, Cooper, DM, et al.
RNA-seq аналіз показав, що 8 тижнів тренування на витривалість значно послабляє гостру молекулярну відповідь моноцитів на вправу у підлітків, з більш виразним ефектом у дівчат, що вказує на стать-специфічні серцево-судинні адаптації.
Дослідження виявило, що розриви ахіллового сухожилля у професійних баскетболістів пов'язані з невеликими раптовими сплесками в часі гри, що підкреслює важливість поступового збільшення навантаження.
У чотирьохмісячному дослідженні 315 дорослих з центральним ожирінням виявлено, що 75 хвилин інтервального ходу один раз на тиждень зменшили жирову масу, обхват талії та поліпшили кардіофітнес так само ефективно, як та сама активність розподілена на три дні.
Нове дослідження підтверджує, що силові тренування з обтяженнями значно підвищують втрату жиру порівняно з іншими методами.
Song, J, Chen, Y, Fang, Y, et al.
Велике когортне дослідження NHANES та CHARLS показало, що дотримання всіх трьох компонентів (MVPA, сон, мала сидячість) знижує ризик крихкості на 67-71% як в cross-sectional, так і в 7-річному наступі.
Fukumitsu, T, Hashimoto, Y, Kanbayashi, S, et al.
Прилад EFOV ultrasound продемонстрував відмінну кореляцію з МРТ (r=0.98) для вимірювання площі перерізу квадріцепса та чутливість до змін під час 8-тижневого опору; SDC 2,35 см².
Heikkinen, A, Uusitalo-Kylmälä, L, Blom, I, et al.
5-місячне добавки з нікотинамідної рибози знизили епігенетичне старіння м'язів, у той час як 4-6 тижнів HIIT показали змішані результати, що пропонує ключові розуміння про мітохондрії та старіння.
Han, S, Ahn, S, Sung, Y, et al.
fNIRS дослідження 22 елітних футболістів показало, що мотиваційні підказки під час HIIT знижували сприйняту важкість (RPE p=0.038), підвищували мотивацію (p=0.049) та знижували HbO2 орбітофронтальної кори.
McPhee, JS, Kennerley, AJ, Lagacé, JC, et al.
У 18 осіб дослідження показало, що відновлення після ексцентричного навантаження спричиняє стійке підвищення неорганічного фосфату (Pi) та Pi/PCr, яке на 0.856 кореляює з підвищеною RPE.
Hitchens, L, Verheul, J
Дослідження 19 спортсменів виявило, що рання здатність до горизонтального сповільнення залежить від горизонтальної сили реакції землі на крок 1 (β=0.58-0.83) та H-V ratio на крок 3.
Dutra, YM, Mendonça, PT, Goodall, S, et al.
Дослідження показало, що нейром'язова втома після HIIT-бігу різної інтенсивності зберігається до 6 годин, при цьому характер втоми залежить від протоколу: довші серії на помірній інтенсивності спричиняють більше неврологічної втоми, а короткі спринти — більше периферичної.
Hernández-Camacho, JD, Saclier, M
Огляд механізмів саркопенії під час старіння, включаючи мітохондріальну дисфункцію та роль фізичних вправ як профілактики втрати м'язової маси та функції.
Su, EY, Carroll, TJ, Farris, DJ, et al.
Дослідження показало, що додавання еквентричного навантаження (20% маси тіла) під час стрибків у присіді підвищує висоту стрибка на 2.1 см через збільшення роботи центру маси, хоча загальна робота суглобів не змінюється.
Nikoukheslat, S, Pourmanaf, H, Sari-Sarraf, V, et al.
Дослідження показало, що інтенсивне тренування (85-90% ЧСС макс) спричиняє більшу порушення цілісності дихальних шляхів (CC16) порівняно з помірним тренуванням, з максимумом через 1-24 години відновлення.
Forte, R, Caputo, O, Vecchiato, C, et al.
Порівняльне дослідження показує, що танці (серійне вправи) посилюють обробку конфліктної інформації, а тренування витривалості покращує загальну швидкість реакції у людей віком ~67 років.
Lipčák, A, Paludo, AC, Kalina, T, et al.
Дослідження показує зв'язок між механікою спринту (H-FVP) та змінами напрямку в елітних футболістах, виявляючи, що максимальна сила та потужність корелюють з продуктивністю COD, особливо на домінантній ноді.
Willy, RW, Moore, IS, Leske, J, et al.
Дослідження валідувало носиме пристрій для оцінки пікової вертикальної сили реакції опори (vGRF) та кумулятивного навантаження під час бігу на тредбілі. Коригована рівняння покращила точність оцінки до 1.5-4% RMSE і показала потенціал для моніторингу ризику стресових переломів.
Bisno, DI, Turner, LV, Gallop, RJ, et al.
Велике проспективне дослідження (496 дорослих) показало, що вправи повязані з 15.6% ночей гіпоглікемії; гібридні closed-loop насоси зменшують ризик вдвічі.
Zhu, Y, Lei, T, Li, Y, et al.
Дослідження 709 жінок виявило, що практика mind-body вправ асоціюється зі зниженням депресивних симптомів через механізми соціальної підтримки та суб'єктивного добробуту.
Alaofè, H, Okechukwu, A, Yeo, S, et al.
Систематичний огляд показав, що втручання з підтримкою сім'ї, друзів та однолітків покращують дотримання дієти і контроль глюкози при діабеті 2 типу.
Poyraz, E, Can, F
Порівняння 65 спринтерів та 40 контролів показало, що довготривале спринтерське тренування зберігає нормальну механіку LV і показники міокардіальної роботи незважаючи на анаеробні навантаження.
Schrefl, A, Feldmann, A, Kolokythas, N, et al.
Дослідження показало, що швидкість повернення оксигенації м'язів після тесту піднімання на носках корелює з витривалістю литки, що пропонує новий маркер для оцінки м'язової витривалості.
Gu, Z, Mei, T, Yang, X, et al.
GWAS виявив 9 генетичних варіантів, пов'язаних з варіабельністю прироста м'язової маси (∆LBM) після 12-тижневого силового тренування, та розробив прогностичний генетичний бал тренованості.
Knapová, L, Lískovec, R, Cho, YW, et al.
Дослідження 693 дорослих показує, що підвищення PM₁₀ на 1 SD асоціюється з 361 меншою кількістю кроків, виділяючи вплив забруднення на повсякденну активність.
García-Bastida, J, Jiménez, M, Gallardo-Pérez, J, et al.
Дослідження на 52 еліт-спортсменках показало, що вищі показники кортизолу при пробудженні пов'язані з програшем у матчах. Кортизол корелює з когнітивною та соматичною тривожністю, що є важливо для передзмаганнєвої підготовки.
Groß, D, Haffa, J, Möhring, W
Панельні дослідження (N=98,224) показали, що регулярна фізична активність ослаблює негативний вплив залежних стресорів (розлучення) на задоволення життям на середньостроковий період (2 роки).
Boukhris, O, Suppiah, H, Kerkeni, M, et al.
РКД (n=102) показала, що 10-хв сеанс NSDR (non-sleep deep rest) значимо знизив сонливість, утому, стрес і активацію м'язів, покращив варіабельність серцевого ритму й фізичну готовність протягом 40 хв.
Rosi, A, Bragazzi, NL, Bertolotti, E, et al.
Мета-аналіз 18 РКД показав, що середземноморська дієта істотно зменшує BMI (ЕS=0.34) та жирову масу (ES=0.64) у дітей і підлітків з надлишковою вагою.
Mears, CK, Heindel, MD, Abeles, RE, et al.
8-тижневе дослідження показує, що зниження страху перед болем під час силового тренування передбачає поліпшення функції плеча при ротаторній тендинопатії.
Camargo, D, Zellhuber, I, Weber, M, et al.
Дослідження показує можливість точного вимірювання енергетичних витрат під час ходьби за допомогою вбудованих в вухо сенсорів із HR та акселерометрією.
Frydenberg, JC, Ferrar, K, Dakic, J, et al.
Систематичний огляд з мета-аналізом показує, що 52% артистів-атлетів відчувають нетримання сечі, 79% — анального нетримання.
You, Q, Fu, W, Xu, M, et al.
Два великі когортні дослідження (UK Biobank, NHANES) показали, що вищі бали здорового lifestyle (фізактивність, низька сидячість, сон, дієта, відсутність куріння) зменшують смертність на 18-59% у людей з CKM синдромом.
Sun, JL, Chang, JC, Cheong, PL, et al.
У 24 юнаків з ADHD як гостра, так і хронічна аеробна вправа покращили моторну гальмування, причому хронічна вправа більше зменшила кортикальну збудженість через нейрофізіологічні механізми.
Gale, EL, Cecil, JE, Williams, AJ
Дослідження когортного типу з 4157 учасників виявило, що куріння, алкоголь у 12 років та неструкторований час їжі у 10 років пов'язані з коротким сном і вищим BMI у 14 років.
Negash, B, Krslovic, K, Fong, C, et al.
РКД показав, що перенесення фізтренування з 6:30 на 14:00 покращило якість сну, зменшило денну сонливість і бессоницю, підвищило мораль без змін в тривалості сну.